Цьогоріч минає 110 років, як зорганізувалося Подільське товариство “Просвіта”. А сприяв такій епохальній події жовтневий Маніфест 1905 року, яким скасовували певні обмеження громадян царської Росії. Скориставшись царською “ласкою” — лібералізацією — інтелігенти, священнослужителі Кам’янця-Подільського Кость Солуха, Олімпіада Пащенко, Сергій Іваницький, Кирило Стиранкевич, Віталій Стиранкевич, Юхим Сіцінський, Віктор Приходько, Калістрат Степура, Степан Дложевський, Віктор Злотчанський, Павло Вікул зібралися на організаційний комітет і заходилися довкола затвердження статуту, перший пункт якого гласив: “Товариство має на меті допомогу культурно-просвітницькому розвитку українського народу на Поділлі”. Для того, щоб цей документ набрав юридичної сили, потрібна була допомога дворян. Своє плече у цій важливій справі підставив Михайло Степанович Завойко.
Як результат, 6 травня 1906 року губернатор Ейлер підписав статут. Перше засідання Подільської “Просвіти” відбулося 8 травня 1906 року, на той час у товаристві налічувалося 120 членів. На засіданні обрали раду із 8 осіб на чолі з головою, лікарем Костем Григоровичем Солухою. Тоді ж надіслали текст телеграми на ім’я лідера української групи в Державній Думі І. Шрага з побажанням сил і снаги в боротьбі за волю і щастя України, ще одну телеграму надіслали В. Антоновичу з проханням стати почесним членом подільської “Просвіти”