«Скільки разів гонили його … ставили на нього капкани або підкидали отруєного м’яса, нічим не могли його доконати» «Серце в бідолахи билось сильно, голод крутив кишки, запах олії душив його, але що було робити!» «Якийсь дивний і страшний звір, синій – синій, з препоганим запахом, покритий, не то лускою не то їжаковими колючками» « … Жив собі, не тужив. Тільки одного боявся: щоб фарба не злізла з його шерсті, щоб звірі не пізнали, хто він є насправді»