Епі́тет (грец. epítheton — прикладка) — один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом.
Нормальною мовою епітет-це означення (який ?, яка? , які?)
Ще є метафора,протиставлення , уособлення,гіпербола.