Добро — це стан душі людини. Воно або є, або його зовсім мало, але як не хочеться вірити в те, що це поняття може бути відсутнім зовсім.
Все, кого я знаю, можуть по-різному дати визначення слову «добро». Для одних — це турбота про близьких, допомога по дому і щоденне старання не робити поганих вчинків. Для них існує певне коло, на кого може поширюватися таке дефіцитне стан їх душі. А якщо допомога знадобиться сторонній людині, то навряд-чи такі індивідууми відгукнуться. Байдужість вбиває добро.
Інші намагаються щосили, щоб виявитися корисними. Це найактивніші волонтери, борці з несправедливістю, які прагнуть виділитися із загальної маси і опинитися на увазі. Таких можна зустріти навіть в палаті з тяжкохворими людьми. Не хочу сказати, що це погано, якщо б не величезний мінус подібної діяльності — вся ця доброта є звичайним піаром і зникає миттєво, коли пропадають вдячні глядачі або камери. Лицемірство ворог добра.
Багато хто займається бізнесом, видаючи його за благодійність. Створюють фонди, яким багато хто вірить і допомагають не знаючи того, що засновник — звичайний шахрай. Добра робить на копійку, а собі забирає левову частку. Не потрібно сліпо відгукуватися на клич про допомогу, якщо хочеш стати меценатом. Довірливістю можуть скористатися нечесні люди, майже злочинці. Подібний цинізм і добро — протилежні поняття.