«Тарас Бульба» — повість Миколи Гоголя, яка вражає своїм сюжетом. Тарас Бульба мріяв про»відважне діло»,і нарешті воно знайшлося для козаків, які вирушили в похід проти польської шляхти. Були численні сутички з польськими загонами, але козаки подолали все і з боями дійшли до Дубна. Переможна хода призупинилась. І тут, осліплений своєю пристрастю до полячки, Андрій нехтує інтересами запорожців. Він бився вже на боці ворога в ім’я своєї коханої. Коли Тарас побачив цю картину, то враз оторопів. Оскільки характер Тараса був непримиренний до зрадників, то й сину своєму він ге міг пробачити. Врешті-решт Тарас зустрівся з Андрієм віч-на-віч. Батько вже виніс вирок сину-зраднику- він з рушниці вбиває Андрія.
Проте не завжди кохання звеличує людину. Можна, звісно, вчинок ,який скоїв Андрій, списати на молодість. Але що це за кохання, в ім’я якого син іде проти батька, товаришів по зброї, нехтує інтересами батьківщини. Тарас теж любив своїх синів, але свою любов він не поставив вище від інтересів козаків, які боролися за свободу рідної землі.
Кохання-це високе почуття, але воно може як піднести, так і принизити людину, навіть згубити. Що й сталося з сином Тараса. Чому кохання до полячки згубило Андрія? Тому що він власні почуття у скрутні часи поставив вище за відданість батьківщині, рідній землі, яка його зростила…