Театр — явище особливе: піднесене і святковий. Артисти театру здаються людьми з іншого світу — якогось таємничого і чарівного. Мене з дитинства захоплювався Театр ляльок. Я вірила, що звірі, чарівні істоти розмовляють насправді. Пізніше я зрозуміла, що це люди озвучують мова казкових героїв і управляють ляльками, але відчуття чарівництва не пройшло. Для мене і зараз улюбленим театром залишається Театр ляльок в Харкові, моєму рідному місті. Театр ріс неначе разом зі мною. Спочатку я дивилася «Незнайку» і «Попелюшку», потім «Створення світу», «Моя прекрасна леді». І ось цього року знайомі артисти театру постали в новому обличчі — спектакль «Майстер і Маргарита» перевершив всі мої очікування. Як зрозуміло і яскраво, оригінально показано складне булгаковське троемріе. Театр мені допоміг усвідомити і велич роману, і велич театральної майстерності. У Харкові я побувала в усіх театрах: у драматичному імені Т. Шевченка, в театрі російської драми, «Березолі», ХАТОБі, ТЮГу. Зараз існують авторські сцени в Будинку актора, в Будинку архітектора.
Незвичайний у нас театр «Березіль». Маленька сцена, здається, що артисти грають просто у глядацькому залі, поруч з тобою, та так воно часто й відбувається насправді. В оформленні сцени, завіси немає нічого помпезного, монументального. Великі актори грали тут: А. Бучма, М. Кропивницький, М. Ужвій.
Мені вдалося також побувати в драматичному театрі в місті Чернівцях (там я була на канікулах у тітки), і у Львівському драматичному театрі (під час шкільної екскурсії). Цікаві архітектурні будівлі театрів. І взагалі: все, що пов’язано з театром для мене велично, загадково і чарівно.