ПЛАНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВАХ




ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК




ЖУРАВЛЬОВА МАРИНА БОРИСІВНА



УДК 65.01:334.7.012.64



ПЛАНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВАХ




Спеціальність 08.06.01. — економіка підприємства і організація виробництва





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук









Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН



Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Парсяк Володимир Никифорович, Інститут аграрної

економіки УААН, старший науковий співробітник


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, Романова Лідія Василівна, Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, завідувач кафедри маркетингу і менеджменту



доктор економічних наук, доцент Зіновчук Віталій Володимирович, Інститут аграрної економіки УААН, головний науковий співробітник


Провідна установа:

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємств, м. Одеса

Захист відбудеться "13" червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03127, м.Київ-127, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.


Автореферат розісланий "11 " травня 2001 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Докорінна структурна перебудова економіки України та її аграрного сектора можлива, зокрема, за умови ефективного функціонування підприємництва. Одним з основних шляхів розбудови нового господарського середовища є створення мережі малих та середніх підприємницьких структур, здатних стимулювати розвиток конкуренції, сприяти пом’якшенню наслідків реструктуризації великих підприємств, забезпечити стабільність суспільства завдяки становленню нового соціального прошарку продуцентів-власників.

Держава докладає певних зусиль для створення сприятливих умов успішної роботи малих та середніх підприємств, і перш за все, в агропромисловому виробництві, але темпи їх розвитку поки що невисокі, особливо порівняно з країнами з розвинутою ринковою економікою. Значною мірою це є наслідком недосконалості управління на малих та середніх підприємствах (МСП) і, насамперед, планування.

Розробкою теоретичних і методологічних питань внутрішньофірмового планування займалися вітчизняні та зарубіжні вчені Р. Акофф, М.М. Алексєєва, І. Ансофф, М.І. Бухалков, Л.Я.Зрібняк, Б. Карлоф, Г. Кунц, О. Лобанова, В.М. Нелеп, С.О’Доннел, С.Ф. Покропивний, Р.Б. Тян, Р. Хаммер, інші. Проблемам становлення та розвитку, окремим сторонам діяльності МСП, в тому числі в агропромисловому комплексі, присвячені дослідження З.С. Варналія, П.І. Гайдуцького, В.Г. Герасимчука, В.В. Зіновчука, Ю.О. Клочка, Ю.С. Коваленка, В.І. Криворучка, М.Й. Маліка, В.А. Пуліма, Л.В. Романової, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, В.В. Юрчишина та інших. Проте ряд аспектів планування господарської діяльності саме на малих та середніх підприємствах вивчено недостатньо, відсутнє його цілісне методичне обгрунтування. В сукупності перелічене зумовило своєчасність і актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до реалізації положень Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності", Цільової регіональної програми підтримки підприємництва у Миколаївській області та є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт Лабораторії економічних проблем розвитку малого (середнього) підприємництва УДМТУ.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо планування на малих та середніх підприємствах як засобу підвищення ефективності їх діяльності. Досягнення цієї мети зумовило постановку та розв’язання таких завдань:

уточнити зміст і сутність категорії "планування" щодо малих та середніх підприємств на основі узагальнення здобутків вітчизняної та зарубіжної науки і практики, виявити особливості планування на малих та середніх підприємствах АПК;

визначити організаційні форми та типи планування у відповідності до категорій МСП, виділених за кількісними та якісними класифікаційними ознаками;

здійснити порівняльний аналіз наслідків використання внутрішньофірмового планування щодо динаміки та рівня розвитку малих і середніх підприємств в країнах з традиційно ринковою орієнтацією та в державах з перехідною економікою;

визначити проблеми, що перешкоджають використанню планових важелів у системі внутрішньофірмового управління на МСП;

удосконалити методику внутрішньофірмового планування з урахуванням специфіки малих та середніх підприємств.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження обрані вітчизняні підприємства малого та середнього бізнесу України з різним організаційно-правовим статусом, зокрема сільськогосподарські підприємницькі структури Миколаївської області.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти планування господарської діяльності малих та середніх підприємств.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів; положення економічної теорії, розробки зарубіжних та вітчизняних вчених щодо використання економічних методів управління; наукові праці, методологічні та методичні розробки з питань внутрішньофірмового планування.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний, системного та комплексного аналізу – при узагальненні теоретико-методологічних положень внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах; порівняльно-економічний – для визначення особливостей планування на вітчизняних та закордонних підприємствах; соціологічний аналіз й опитування – при виявленні проблем управління та планування на МСП; моделювання – з метою удосконалення методичних підходів до планування господарської діяльності; класифікації та типології, експертних оцінок тощо.

Інформаційна база дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були узагальнені та опрацьовані такі джерела інформації: закони України, Укази Президента України, нормативні акти міністерств та відомств; звітність Державного комітету статистики України, Євростату; матеріали Міністерства економіки України, Адміністрації Президента України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання", Міжнародної Фінансової Корпорації, Агенції міжнародного розвитку США (USAID); результати соціологічних опитувань, соціально-економічні дані публікацій у пресі.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в опрацюванні автором теоретичних і практичних положень, спрямованих на удосконалення й підвищення ефективності внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах. Сутність наукової новизни полягає у наступному:

- обгрунтовано шляхи підвищення ефективності планування господарської діяльності малих та середніх підприємств як засобу протидії внутрішнім та зовнішнім ризикам агробізнесу в умовах ринку;

- визначені кількісні та якісні критерії розподілу невеликих аграрних господарств на категорії: присадибні господарства, присадибні господарства, мікро-, малі та середні підприємства;

- визначено соціально-економічну роль сучасного підприємця, який інтегрує риси інноватора, власника та менеджера в плануванні діяльності підприємства. У поданій постановці проблема відносно аграрної сфери залишалася малодослідженою;

- узагальнено галузеві особливості планування на малих (середніх) підприємствах АПК, які зумовлені дією природничих, економічних, організаційно-правових, технічних та технологічних факторів;

- встановлено чинники, які впливають на розвиток та господарську діяльність вітчизняних малих та середніх підприємств. Новим у цій частині є визначення пріоритету ендогенних факторів забезпечення життєздатності МСП, зокрема, розробка планових передбачень оперативних та стратегічних перспектив;

- запропоновано методику аутодіагностики малих та середніх підприємств для ідентифікації стану та напрямів поліпшення внутрішньофірмового планування. Наукова новизна цієї частини полягає в оцінці за допомогою спеціальних тестів таких складових: самостійність планування як функції менеджменту, ступінь розгалуження цілей, рівень методів та технологій планування, стан стратегічного та оперативного планування, ступінь деталізації та формалізації планування, усвідомлення ролі планування керівництвом підприємства;

- удосконалено систему планування на малих та середніх підприємствах. Новим тут є розробка алгоритму, що служить підгрунтям для впровадження управлінських інновацій у сфері планових розробок. Основними етапами алгоритму є: оцінка стану організації планування на МСП, ідентифікація типу планування, визначення напрямів модернізації організації планування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані методичні підходи в дисертації до проблем внутрішньофірмового планування, використовуються суб’єктами малого та середнього бізнесу в АПК для удосконалення внутрішньофірмового менеджменту, державними і суспільними організаціями при формуванні програм підтримки і розвитку підприємництва, зокрема Миколаївським регіональним центром підтримки бізнесу (акт № 01/005/1 від 1.02.2000 р.).

Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, апробовані на ряді підприємств Миколаївської області: ТОВ "Агролізинг" (довідка №48 від 16.03.2001 р.), СТОВ "Південь" (довідка № 78 від 20.10.2000 р.), ПП "Шліх" (акт № 117 від 15.11.2000 р.), ВАТ ВПТ "Нектар" (акт №404 від 26.01.2001 р.), ТОВ "ДІП" (акт № 01/1 від 15.01.2001 р.).

Окремі результати дослідження можуть бути використані також у навчальному процесі в учбових дисциплінах “Планування діяльності підприємств”, “Економіка підприємств”.

Особистий внесок здобувача. Сукупний внесок в досліджувану проблему полягає в обгрунтуванні та вдосконаленні методичних засад планування діяльності МСП. Зокрема, систематизовані організаційні форми та типи планування залежно від розмірів конкретних підприємств; узагальнені наслідки використання планових передбачень для ефективного розв’язання статутних та проектних завдань. Запропоновані аутодіагностична модель аналізу стану та процедури планування, що враховують вплив ресурсних обмежень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародній конференції "Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності" (м. Миколаїв, 2001 р.); регіональній науково-практичній конференції "Причорномор’я: підсумки реформ і стратегія розвитку"; науково-технічній конференції "Молодь та суднобудування. Досягнення на межі тисячоліть" (Миколаїв, 1999 р.); ІІ міжнародній науково-технічній конференції "Проблеми енергозбереження та екології у суднобудуванні" (м. Миколаїв, 1998 р.); міжнародному науково-практичному симпозіумі "Проблеми суднобудування: стан, ідеї, рішення" (м. Миколаїв, 1997 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 8 працях у наукових журналах і збірниках, в тому числі в 4 фахових виданнях, загальним обсягом 2,5 друк. арк., з них особисто автору належить 2,1 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 169 сторінок, містить 45 таблиць та 33 рисунки, 14 додатків і список використаних джерел, який налічує 141 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані його мета, задачі, визначено зв’язок з планами науково-дослідних робіт, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – "Планування як фактор впливу на розвиток малих та середніх підприємств" – розглянуто категорію "планування", її економічну сутність, теоретичні засади і основні принципи; окреслено об’єкт застосування планових методів управління – підприємства малого та середнього бізнесу.

Економічна сутність планування полягає у визначенні майбутнього стану об’єкту управління як бажаного, встановленні шляхів досягнення поставленої мети, впорядкуванні у часі зусиль окремих осіб та груп виконавців бізнес-проектів, а також ресурсів, залучених для їх впровадження.

З позиції теорії цілком природним є погляд на доцільність планування господарської діяльності підприємств, поруч з здійсненням інших функцій управління: організації, обліку, контролю, мотивації.

Між тим, з часів початку переустрію соціально-економічних засад існування держави, погляди на планування та ставлення до нього зазнали кардинальних змін: від фетишизації до подекуди майже повного ігнорування.

Ця метаморфоза має ще одне пояснення – залучення до активної господарської діяльності порівняно невеликих підприємств, або суб’єктів-товаровиробників, не зареєстрованих як юридичні особи.

Йдеться про малий бізнес, для якого характерними є спрощена організаційна структура, персональне виконання власниками широкого кола функціональних обов’язків у сферах виробництва товарів і управління справою. В роботі проведено порівняльний аналіз менеджменту малих (середніх) та великих компаній за такими напрямами: генеральний та фінансовий менеджмент, управління маркетингом, персоналом, виробництвом, дослідженнями та розвитком, логістикою.

З’ясовано, що головною ознакою саме малих підприємств є застосування підприємницького стилю управління, зміст якого зумовлений природою сучасного бізнесмена, узагальнена функціонально-особистісна модель котрого схематично представлена на рис. 1. Очевидно, що основою для досягнення успіху є природні та надбані риси підприємця, серед яких домінують менеджерські здібності і перш за все ті, що мають безпосереднє відношення до планування: визначення цілей, розробка стратегії, розподіл обов’язків тощо.


– розпорядження капіталом

отримання доступу до виробничих ресурсів

– організація та координація

– винахід підприємницької ідеї

– добір виконавчих кадрів

визначення цілей

формування планів

розробка стратегії

розподіл обов’язків

маркетингова діяльність

стимулювання роботи персоналу



Забезпечення соціально-економічної стабільності суспільства


Самореалізація




Невідємні функції

Такі, що можуть бути делеговані


Запровад-ження інновацій

Конкуренція в межах референтних груп


ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ



МІСІЯ

ПІДПРИЄМЕЦЬ

МОТИВИ



Комбінація факторів виробництва

Задоволення матеріальних потреб

ОСОБИСТІ ЯКОСТІ


Потреби у визнанні


Природжені якості

Придбанні риси


незалежність

оптимізм

готовність до ризику

комунікабельність

рішучість

наполегливість

лояльність

активність

гнучкість

лідерство

здатність вести справи

творча винахідливість

передбачення

кмітливість

ініціативність

загальна і менеджерська культура

організаційні здібності


Відкриття інвести-ційних джерел

Можливість незалежної діяльності




Рис. 1. Функціонально-особистісна модель підприємця







Внаслідок відомих рішень верховних органів виконавчої влади України, процес розповсюдження малих форм господарювання поширився і на сільське господарство.

Між тим, за загальногалузевою аналогією, в агропромисловому комплексі застосовуються стандартні критерії віднесення господарських суб’єктів до категорії малих. Такий підхід є хибним, бо нівелює стратифікацію сільськогосподарських виробників, що впливає як на зміст державної регуляторної політики в АПК, так й на особливості використання методів планових передбачень.

Виходячи з цих міркувань, а також спираючись на результати аналітичної роботи та вивчення зарубіжного досвіду, запропоновано наступну класифікацію невеликих сільськогосподарських підприємств (табл. 1). Її особливістю є пропозиція ввести у науковий та господарсько-правовий обіг категорії мікро- та середнього підприємства.

Таблиця 1

Розподіл господарств, що займаються сільгоспвиробництвом за критеріями МСП

Категорія господарств

Обсяги річного обігу, тис. грн.

Кількість працюючих за наймом, чол.

Якісна характеристика

Присадибні господарства

Без обмежень

Без найму робочої сили (індивідуальні або сімейні господарства)

Вирощують сільсько-господарську продукцію на присадибних ділянках

Мікро-

господарства

До 250

До 10

Відносяться до категорії сільськогосподарських товаровиробників відповідно до норм діючого законодавства

Малі підприємства

Від 250 до 1000

Від 10 до 49

Середні підприємства

Від 1000 до 5000

Від 50 до 100


При дослідженні ролі і значення планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах доведено, що воно за умов ефективної реалізації сприяє економії коштів завдяки обгрунтованій підготовці до прийняття та скороченню ірраціональних рішень, створює підгрунтя для реалізації суміжних функцій менеджменту (координація, контроль, мотивація тощо), для швидкої та адекватної реакції на можливі події, пов’язані з жорсткою конкуренцією та нестабільністю економічного середовища; встановлює базу щодо виміру продуктивності всього підприємства та його окремих центрів прибутку; значно пом’якшує вплив ризику та невизначеності; дозволяє зберегти позиції фірми на відповідному ринковому сегменті.

З огляду на викладене, в дисертаційному дослідженні розглядається еволюція поглядів на внутрішньофірмове планування, його методологічні основи, визначаються базові принципи та класифікаційні ознаки планових передбачень стосовно МСП.

У другому розділі – "Визначення проблем та наслідків застосування планових методів управління малими та середніми підприємствами" – здійснено порівняльний аналіз розвитку малого та середнього бізнесу в державах з різним рівнем ринкових відносин; з’ясовано вплив планування на стабільність бізнесу; виявлені галузеві особливості планування діяльності МСП в аграрному секторі економіки країни; окреслено коло проблем, подолання яких сприятиме використанню планових важелів підвищення ефективності підприємницьких проектів.

Аналіз функціонування малого та середнього бізнесу показав, що нині в Україні налічується близько 226 тис. МСП та 1185 тис. приватних підприємців. Середня чисельність працюючих на них у 2000 р. становила 1833 тис. чол., або орієнтовно 8,2% працездатного населення країни. Частка малих та середніх підприємств у валовому внутрішньому продукті не перевищує 8%.

В аграрному секторі вітчизняної економіки діють 5,2 тис. малих підприємств, майже 37 тис. фермерських господарств, в яких працює майже 70 тис. осіб, та 5,7 млн. особистих підсобних господарств. Бурхливий сплеск підприємницької активності в АПК України спостерігався в першій половині 1990-х років. Нині нові підприємства з категорії малих та середніх з’являються з відносно меншою інтенсивністю. Так на початок 2000 р. кількість фермерських господарств збільшилася порівняно з 1995 р. лише на 3,2%. І це незважаючи на те, що реформи на селі набувають суттєву підтримки з боку органів державної влади. Хоча частка приватного сектора у валовій продукції АПК зросла від 29,6% у 1990 р. до 59,9% у 1999 р., підвищення абсолютних обсягів виробництва не спостерігається.

Незважаючи на позитивні зрушення, що відбулися в секторі малого та середнього бізнесу в Україні, він у своєму розвитку ще відстає від розвинутих країн Європи, Північної Америки та Азії, а також деяких постсоціалістичних держав: Польщі, Угорщини, Чехії. В більшості цих країн МСП забезпечують в середньому 50-60% ВВП та працевлаштування від 49% до 78% громадян.

Аналіз свідчить, що стан малого та середнього бізнесу залежить від низки факторів. З точки зору характеру впливу, це соціально-психологічні, фінансово-економічні, організаційно-правові, науково-технологічні, інформаційно-комунікаційні, ринково-кон’юнктурні та галузеві. В дисертаційній роботі здійснено ідентифікацію останніх в агропромисловому комплексі. З нашої позиції, серед найважливіших чинників є, по-перше, незрівнянно підвищенні ризики; по-друге, нерівномірність обсягів грошових потоків, що забезпечують дохідну частину бюджету підприємства протягом року; по-третє, сільськогосподарська галузь поки що залишається однією з найбільш бартеризованих в народному господарстві України. Решта особливостей, пов’язана з дією природних, економічних, організаційно-правових, технічних та технологічних особливостей галузі, досліджених у дисертаційній роботі.

Безумовно, роль зовнішніх (екзогенних) факторів є доволі істотною, але їх значення набагато перебільшене. Досвід свідчить, що малі та середні підприємства відчувають негативну дію зовнішнього середовища бізнесу, але ті з них, які використовують сучасні інформаційні технології, впроваджують методи досконалого менеджменту, включаючи планові передбачення оперативних та стратегічних перспектив, досягають порівняно кращих результатів.

Аналітичні проробки, експертні оцінки, соціологічні дослідження організації планування діяльності зарубіжних МСП свідчать про його високий рівень: 96 з 115 власників МСП у США постійно займаються плануванням. Опитування представників малого та середнього бізнесу Німеччини показало, що планують господарську діяльність 92% керівників. Аналогічні результати спостерігаються і в інших розвинутих ринкових країнах.

З метою виявлення стану планування на вітчизняних МСП, автором досліджувався процес організації управління в понад 100 малих та середніх підприємств Миколаївської області. При цьому за точку відліку прийнято припущення, що ділова неспроможність багатьох фірм зумовлена слабкою професійною підготовкою керівників, яким бракує теоретичних та практичних управлінських навичок. Перевірка цієї гіпотези вимагала виявлення залежності стану управління від наступних змінних: професійно-кваліфікаційних характеристик менеджерів; соціально-демографічних характеристик керівників; розміру фірми; терміну та сфери діяльності; правового статусу; форми власності. За допомогою розробленої анкети було проведено опитування 150 власників, керівників та провідних спеціалістів.

Результати показали, що лише 24% респондентів використовують планування у внутрішньофірмовому управлінні. Основна маса тих, хто планує свою діяльність, обмежується складанням короткострокових та оперативних планів (відповідно 11,3 та 18% підприємців), 7,3% менеджерів застосовують середньострокове планування і лише 2% – довгострокове. Із числа опитаних 29 бізнесменів вказали на існування формалізованих планів на підприємстві. Найбільш поширеним (рис. 2) є фінансове планування, про наявність якого заявили 94% із числа тих, хто планує діяльність фірми.

Отже, рівень внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах України є досить низьким і значно поступається зарубіжним стандартам внутрішньогосподарського управління.

Основними причинами незадовільного рівня планування на малих та середніх підприємствах є: відсутність засобів ідентифікації меж використання планових важелів відповідно до масштабів бізнесу на кожному конкретному підприємстві та брак методик планової роботи, адаптованих до особливостей їх користувачів. Відомо й те, що підприємницькою діяльністю займається велика кількість осіб, які не мають грунтовних знань у сфері економіки та менеджменту.



У третьому розділі – "Удосконалення методики планування на малих та середніх підприємствах" – викладені пропозиції щодо впровадження методик планування, адаптованих до специфічних умов діяльності малих та середніх підприємств, опрацьовані рекомендації з організації внутрішньофірмового планування та окреслені напрями його реформування на МСП.

До першочергових заходів удосконалення механізму внутрішньофірмового планування на МСП слід віднести: оновлення методичної бази, що регламентує планову роботу; поліпшення організації планування; розробку автоматизованих систем прогнозування бізнесу; підготовку і підвищення кваліфікаційного рівня планування на МСП його керівництвом та персоналом.

В дисертаційній роботі запропоновано до використання алгоритм формування та вдосконалення системи внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах (рис. 3).

Невід’ємною його частиною є методика аутодіагностики організації планування на МСП, яка дозволяє менеджерам через усвідомлення існуючих проблем визначити прийнятні для них межі застосування планових важелів управління. За допомогою спеціально розроблених тестів перевіряються окремі складові, що характеризують стан планування: самостійність планування як функції менеджменту, ступінь розгалуження цілей, рівень методів та технологій планування, стан стратегічного та оперативного планування, ступінь деталізації та формалізації планування, усвідомлення ролі планування керівництвом підприємства.



Аутодіагностика стану організації планування на МСП за напрямками


Цілепокладання та програму-вання дій

Загальна оцінка рівня планування

Стан стра-тегічного планування

Стан оперативного планування

Професійна підготовленість персоналу




Ідентифікація типу планування на МСП з висвітленням проблем у наступних аспектах




Структурний

Часовий

Методичний





Визначення причин розбіжності

Ні




Так

Так


Визначення напрямків формування (вдосконалення) організації планування

Ні



Обєкти та часові горизонти планування

Вибір способу ієрархічної координації планування




Розробники плану

Методична база планування

Засоби планування




Рис. 3. Алгоритм вдосконалення системи внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах





Для оцінки ситуації та виявлення існуючих проблем планування одержані результати порівнюються з еталонними моделями, які розроблені в процесі дисертаційного дослідження відповідно для кожного типу МСП: мікро-, малих та середніх підприємств.

На результати реформування системи планування на МСП істотний вплив справляє раціональний вибір організаційної форми та окреслення кола осіб, що розроблятимуть планові передбачення. Функціональними виконавцями планування на підприємстві можуть бути: власники та уповноважені ними фахівці, до функцій яких входить середньо- та короткострокове планування відповідних сфер діяльності, команди планування, плановий підрозділ, зовнішні консультанти. Так, наприклад, на мікропідприємствах власник особисто планує діяльність фірми.

На малих підприємствах доцільне делегування повноважень з планування так званим командам планування, що формуються з представників підрозділів, які приймають участь у реалізації певного бізнес-проекту.

Нарешті, на середніх підприємствах планова діяльність доручається плановому відділу, розмір якого залежить від потреб фірми, обсягів планової роботи та наявних ресурсів.

Підприємство може здійснювати планування власними силами або за допомогою зовнішніх консультантів. З наведених варіантів обирається найбільш прийнятний для умов конкретного МСП різновид, причому одна форма не виключає іншої. На підприємстві може бути власний відділ планування (або планувальник), але для розробки складних або особливо відповідальних планів залучаються зовнішні консультанти.

При визначенні логічної спрямованості планування на МСП можливий вибір однієї з альтернатив: "згори-донизу", "знизу-нагору" та "по колу". На думку дисертанта, планування "згори-донизу" у чистому вигляді доцільно на мікропідприємствах та більшості малих підприємств, які за своїм статусом відносяться в основному до приватних фірм або товариств з обмеженою відповідальністю. Логістична модель планування "нагору" може існувати в акціонерних товариствах. Тут вищим органом управління є загальні збори акціонерів, яких, по-перше, може бути велика кількість, і, по-друге, вони не завжди є співробітниками фірми. Тому в функції загальних зборів входить вибір та затвердження планів роботи підприємства з кількох запропонованих альтернативних варіантів. Для частини малих і середніх фірм, що є товариствами з обмеженою відповідальністю та закритими акціонерними товариствами, характерне планування "по колу".

З огляду на специфіку МСП, у дисертаційній роботі виділено чотири типи внутрішньофірмового планування: неформалізоване, формалізоване фінансове, оперативне та комплексне планування (табл. 2). Для кожного з них рекомендована система показників та процедур їх визначення.


Таблиця 2

Типи планування на малих та середніх підприємствах

Тип планування

Характеристика

Де і коли вико-ристовуються

1. Неформа-лізоване планування

Цілі, стратегії, послідовність дій, існують в свідомості власника.

Робляться певні фінансові розрахунки, як правило, короткострокові або під певний проект.

Роль планування керівництвом недооцінюється, часу на нього відводиться недостатньо

Мікропідприєм- ства, малі та середні фірми на стадіях "зародження" та "становлення"

2. Формалізо-ване бю-джетування

Домінуюча роль фінансового планування над іншими.

Чітко окреслені фінансові цілі та показники роботи.

Плани оформлюються у вигляді бюджету та підбюджетів окремих підрозділів

Мікропідприєм-ства, малі та середні на фазі "зростання"

3. Формалізо-ване оперативне планування

Функціональні плани охоплюють всі сторони діяльності фірми в коротко- та середньостроковий період: маркетинг, виробництво, кадри тощо.

Малі, середні підприємства в розвиненій фазі діяльності

4. Комплексне планування

Наявність стратегічних, тактичних та оперативних планів. Всеохоплююче, неперервне, деталізоване планування

Малі, середні підприємства в сталій фазі діяльності


Типи планування подані у послідовності вдосконалення планової роботи. Перший - поширений на вітчизняних МСП, керівництво яких не має, як правило, сучасної економічної освіти та вважає планування, з одного боку, дуже складним та непевним процесом, а з іншого, непотрібним за умов сьогодення з огляду на законодавчі, політичні та соціально-економічні зміни, які супроводжують українське підприємництво. Надалі, синхронно з ринковим розвитком бізнесу і змінами в економічному середовищі, структурі та вимогах ринку, бізнес постає перед необхідністю вибору подальшої стратегії: росту, закріплення своїх позицій або виживання. Будь-який з зазначених шляхів потребує зваженої програми дій. Тому керівництво МСП приходить до усвідомлення необхідності планування, переходу від неформальних його форм до систематизованих. У протилежному випадку досягнутий рівень підприємницькій діяльності буде втрачено, а зусилля з організації бізнесу можуть стати марними.


ВИСНОВКИ

  1. Планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах аграрної сфери є найменш дослідженим питанням в системі менеджменту реформованих вітчизняних підприємств. Якщо у США близько 83%, а у Німеччині понад 92% власників здійснюють планові передбачення, то у південному регіоні України за даними вибіркового обстеження автора, їх чисельність становить лише 24 відсотки.

Це зумовлене, по-перше, недостатнім усвідомленням значення використання планових передбачень і важелів управління, який сформувався в процесі переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, а, по-друге, браком знань в галузі сучасної ринкової економіки та менеджменту у керівників малих та середніх підприємств.

Щодо переважної більшості досліджень, то вони здебільшого констатують дійсний стан справ у зазначеній сфері, систематизують екзогенні фактори, що перешкоджають розвитку МСП, але, на жаль, не містять практичних рекомендацій, які можуть стати у пригоді новітнім підприємцям.

Одним з наслідків низького рівня внутрішньофірмового планування на МСП є значне відставання розвитку вітчизняного малого та середнього бізнесу від зарубіжного.

2. В умовах реформування агропромислового комплексу України розвиток малих та середніх форм господарювання на селі є одним з важливих напрямів переходу АПК на якісно новий рівень, забезпечення зайнятості сільського населення, підвищення ефективності аграрного виробництва.

Об'єктивні процеси, що супроводжують радикальні перетворення у державі, насамперед, у сфері відносин власності, стали каталізатором значного збільшення чисельності осіб, які відносяться до категорії підприємців. За період з 1991 р. по 1999 р. кількість тільки селянських (фермерських) господарств збільшилася в Україні у 17 разів: з 2098 до 35884 одиниць. За умов ефективного використання підприємницького потенціалу, Україна спроможна скоротити термін досягнення рівня економічно високорозвинутих держав.

3. Ефективне застосування малого (середнього) підприємництва є важливим засобом формування стабільної економіки. Саме завдяки МСП провідні індустріальні держави - США, Великобританія, Німеччина, Японія та інші - на 50-60 відсотків формують внутрішній валовий продукт, забезпечують робочими місцями 49-75 відсотків працездатного населення. Аналіз стану малих та середніх підприємств в Україні свідчить, що показники їх діяльності значно поступаються аналогічним показникам розвитку МСП в інших країнах: внесок у ВВП становить лише 8%, а частка зайнятих на МСП –7,4%.

4. Розвиток малих та середніх підприємств відбувається під впливом системи взаємопов’язаних факторів, які, з одного боку, формують зовнішнє середовище бізнесу, а, з іншого, становлять внутрішньофірмові чинники впливу на його результати.

Доведено, що саме останні мають визначальне значення для досягнення позитивних результатів функціонування МСП.

5. В аграрній сфері відсутня обгрунтована диференціація товаровиробників за критеріями МСП. Це питання вирішується за допомогою запропонованої класифікації, суть якої полягає у розподілі підприємств за критеріями чисельності персоналу, середньорічного обігу та за умови незалежної діяльності. Це створює методологічні передумови, з одного боку, для більш точного визначення напрямів та обсягів державної підтримки села, а з іншого, для розробки та впровадження методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності внутрішньофірмової діяльності сільськогосподарських МСП.

6. Однією з основних причин недостатньої ефективності планової роботи на малих та середніх підприємствах є недосконалість існуючих методик планування їх діяльності. Враховуючи специфічні риси МСП порівняно з великими корпораціями, необхідно запровадити методики вдосконалення системи внутрішньофірмового планування, розроблені спеціально для малих та середніх підприємств, основними етапами якого є: аутодіагностика існуючого стану планування, ідентифікація його типу для даного підприємства, визначення напрямів удосконалення цього процесу: вибір способу ієрархічної координації планування, організаційної форми та методики складання планових розрахунків. Одержані результати проведеного дослідження орієнтовані на вирішення цього завдання.

7. Визначальним моментом при виборі форм та методів внутрішньофірмового планування є умови, в яких здійснюється бізнесова діяльність: фаза життєвого циклу, на якій перебуває фірма; розмір статутного капіталу, капіталізованого прибутку; чисельність персоналу, залученого до реалізації підприємницької ідеї; наявні ресурси, які підприємство може спрямувати на організацію процесу планування.

Виходячи з цього, у дисертаційній роботі визначено послідовність дій, виконання яких забезпечує усвідомлення власниками МСП, або уповноваженими ними менеджерами, ставлення до планування як засобу підвищення ефективності господарської діяльності.




СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Журавльова М.Б. Планування як інструмент ефективної діяльності малих та середніх підприємств в умовах ринкової економіки // Вісник аграрної науки Причорномор’я. –2000. - №1. – С.25 –27.

2. Журавльова М.Б. Планування діяльності малих та середніх підприємств // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – 1999. – №11-12. – С. 9-10.

3. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Проблеми малого бізнесу // Економіка України. – 2000. - №4. – С.83-85. Особистий внесок: визначено основні критерії віднесення підприємств до категорії малих та середніх.

4. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Мале та середнє підприємництво в аграрному секторі економіки // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 1999. - №2. – С.21-25. Особистий внесок: проведено порівняльний аналіз функціонування малих та середніх сільськогосподарських підприємств в Україні та зарубіжних країнах, виявлено основні причини повільного розвитку малих форм господарювання на селі.

5. Журавльова М.Б. Типи планування підприємницької діяльності на малих та середніх фірмах // Збірник Наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: УДМТУ, 2000.- №5.- С.163-168.

6. Журавльова М.Б. Визначення проблем застосування планування в діяльності малих та середніх підприємств // Збірник Наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: УДМТУ, 2000.- №6.- С.167-168.

7. Журавльова М.Б. Методичні аспекти планування на підприємствах малого та середнього бізнесу // Збірник Наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: УДМТУ, 2001.-№1.- С.159-167.

8. Журавльова М.Б. Проблеми розвитку малого підприємництва в суднобудуванні // Матеріали другої Міжнародної науково-технічної конференції "Проблеми енергозбереження та екології в суднобудуванні": Миколаїв, УДМТУ, 1998 р., С.43-44.


АНОТАЦІЯ

Журавльова М.Б. Планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва. – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.

Викладені основні результати комплексного дослідження внутрішньофірмового планування на підприємствах малого та середнього бізнесу. Виявлено сутність планування, визначено його роль і місце в системі управління підприємством; викладені принципи планування та розкриті його особливості на малих і середніх підприємствах у порівнянні з великими.

Проаналізовано планову діяльність на малих і середніх підприємствах Миколаївської області. Виявлено, що планування є найбільш слабким елементом внутрішньофірмового управління на МСП. Визначені особливості планування діяльності малих і середніх підприємств АПК.

Обгрунтовані та запропоновані заходи щодо підвищення економічної ефективності планової роботи на малих та середніх підприємствах. Удосконалено методику планування на малих і середніх підприємствах. Дано рекомендації щодо вибору організаційної форми планування на МСП.

Ключові слова: внутрішньофірмове планування, малі та середні підприємства, управління підприємством, агропромисловий комплекс, малий та середній бізнес.


АННОТАЦИЯ

Журавлева М.Б. Планирование деятельности малых и средних предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства. – Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию экономико-организационных и научно-методических аспектов внутрифирменного планирования на малых и средних предприятиях (МСП). Выявлена сущность планирования, определена его роль и место в системе управления предприятием; изложены принципы планирования, которые необходимо осуществлять для обеспечения его результативности; раскрыты особенности управления и планирования на малых и средних предприятиях по сравнению с крупными.

На основании обобщения опыта внутрифирменного планирования классифицированы технологии, применяемые для составления планов.

Согласно критериям численности персонала, среднегодового оборота и при условии самостоятельной деятельности фирмы предложена классификация сельскохозяйственных МСП: микро-, малые и средние предприятия, что создает методологические предпосылки для более точного определения направлений и объемов государственной поддержки, а также для разработки и внедрения методических рекомендаций по повышению эффективности внутрифирменной деятельности сельскохозяйственных МСП.

Анализ факторов, влияющих на функционирование малых и средних предприятий, показал, что с точки зрения характера влияния, это социально-психологические, финансово-экономические, организационно-правовые, научно-технологические, информационно-коммуникационные, отраслевые и рыночно-конъюнктурные. Факторы, выделенные с позиции сферы влияния, делятся на внешние и внутренние (профессиональная подготовка, использование современных информационных технологий, внедрение методов совершенного менеджмента, включая плановые предвидения оперативных и стратегических перспектив).

Проведен сравнительный анализ управления на малых (средних) и крупных предприятиях по таким направлениям: генеральный менеджмент, управление маркетингом, персоналом, производством, исследованиями и развитием, логистикой.

Проанализирована плановая деятельность малых и средних предприятий Николаевской области. Выявлено, что планирование является самым слабым элементом внутрифирменного управления на МСП, его применяют на 24% исследованных предприятий. Основными причинами неудовлетворительного состояния внутрихозяйственного планирования являются отсутствие опыта планирования, недостаточность методик, которые учитывают специфику МСП.

Исследование специфики функционирования МСП в сельском хозяйстве Украины позволило выявить ряд особенностей планирования деятельности малых и средних предприятий АПК.

В диссертационной работе разработан и рекомендован к использованию алгоритм формирования и усовершенствования системы внутрифирменного планирования на малых и средних предприятиях. Неотъемлемой его частью является методика аутодиагностики организации планирования на МСП, что позволяет менеджерам через осознание существующих проблем определить приемлемые для них рамки применения плановых рычагов управления.

Усовершенствована методика планирования на малых и средних предприятиях. Даны рекомендации относительно выбора организационной формы планирования на МСП.

В диссертационной работе идентифицировано четыре типа внутрифирменного планирования: неформализованное, формализованное финансовое, оперативное и комплексное. Для каждого из них рекомендована система показателей и процедур их определения.

Основные результаты исследования апробированы и используются на малых и средних предприятиях Украины, а также в учебном процессе при подготовке специалистов экономического профиля.

Ключевые слова: внутрифирменное планирование, малые и средние предприятия, управление предприятием, агропромышленный комплекс, малый и средний бизнес.


SUMMARY

Zhuravlyova M.B. Planning of Economic Activity at the Small and Medium-Sized Enterprises. - Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.06.01 - Economy of Enterprise and Organization of Manufacture. - Institute of Agrarian Economics of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Kyiv, 2001.

The main outcomes of a complex research of corporate planning at the enterprises of small and medium-sized business are stated. Discovered the essence of planning, determined its role and place in a system of management of the enterprise; the principles of planning are stated and uncovered its difference at the small and medium-sized enterprises (SME) in a comparison with large.

The planning activity at the small and medium-sized enterprises of the Mykolaiv area is analysed. Discovered, that the planning is the weakest element of corporate management on SME. The established features of planning of activity of the small and medium-sized enterprises agrarian industrial complex.

The measures on increase of an economic efficiency of planning work at the small and medium-sized enterprises are offered. The technique of planning at the small and medium-sized enterprises is advanced. The recommendations concerning choice of the organizational form of planning on SME are given.

Key words: corporate planning, management, small and medium-sized enterprises, agrarian manufacture complex, small and medium-sized business.





Добавить комментарий

You must have JavaScript enabled to use this form.